Передмова до перекладу збірника цитат Свамі Вівекананди “Living at the Source”.

Приглашаем вас поделиться с нашими читателями искорками света своей Души - стихами, рассказами, художественными размышлениями...

Модераторы: Valentina, Надежда Лебедева

olex
Сообщений: 76
Зарегистрирован: 19 янв 2016, 15:20

Передмова до перекладу збірника цитат Свамі Вівекананди “Living at the Source”.

Сообщение olex » 25 фев 2017, 22:41

Закінчена робота над перекладом есенції думок великого індійського подвижника 19-20 століття Свамі Вівекананди (українською мовою). Переклад доступний за посиланнями
https://drive.google.com/file/d/0B6V4YG ... p=drivesdk (формат fb2)
https://docs.google.com/document/d/1-ib ... sp=sharing (формат doc)
https://drive.google.com/file/d/0B6V4YG ... sp=sharing (формат pdf).
Передмова винесена у окрему нотатку, текст приєднаний до цього повідомлення.
___________
Від перекладача про переклад есенції, обраних квітів думок великого йога 19-20 століття, учня Бхагаван Шрі Рамакришни, Свамі Вівекананди. Переклад зроблено за книжкою «Living at the Source», Shambala Dragon Editions, Boston&London 1993, edited by Ann Myren and Doroty Madison. Всі цитати книги взяті з повного зібрання творів, Swami Vivekananda, The Complete Works of Swami Vivekananda, Mayavati Memorial Edition,8 vols. (Calcutta: Advaita Ashrama, 1984 - 1987)


____________________________________________________________
У кожному столітті для кожної країни є ключові постаті, навколо яких як-ніби «закручується» життя величезної кількості людей. Якщо забрати цих «стрижньових» носіїв історії та світочів духу, щезає сенс цілих часових проміжків і пов’язаного з ними простору дій. Для Індії 19-20 століття, разом зі своїм великим вчителем Бхагаван Шрі Рамакрішною це, безумовно, був Свамі Вівекананда. «Великий вогонь, що в ярості пожирає все зле і нечисте», як назвав його його Вчитель. 20 століття було часом всесвітнього взаємопроникнення культур та духовних течій. Як-ніби впала стіна, яка до того розділяла поміж собою різні релігії та духовні рухи, і великі течії Заходу та Сходу почали взаємопроникнення, взаємообмін, пошук внутрішньої сокровенної єдності одного з одним.
Цей релігійний фермент, який сьогодні щоденно набуває все більшої влади над мислячим людством, характеризується ідеєю про те, що всі ці маленькі думки-коловороти, на які цей фермент розбитий, декларують собою одну просту мету – бачення й пошук Єдності Буття.
(8:347)

В Індії Вівекананда та Рамакрішна, для мусульманських країн Хазрат Інаят Хан та інші суфії, в Росії Микола Константинович та Олена Іванівна Реріхи з «Живою Етикою» - всі прийшли з одним і тим самим провозвістям: сокровенна внутрішня єдність всіх релігій та спільність духовної культури, необхідної для становлення Людини Внутрішньої, про яку ще Дельфійським Оракулом було сказано «Пізнай самого себе». Тож шлях Свамі Вівекананди був яскравою сторінкою, вписаною у пошуки духовних досягнень людства, світочем та дороговказом для духовних пошуків 20 (і далі) століття. Духовний революціонер, що в себе на Батьківщині повстав проти застарілої та порочної у своєму корені системи соціальних каст. Студент західного університету, що несподівано для себе самого знайшов надпотужніше та найглибше духовне джерело на своїй Батьківщині, від якої на початку свого життя, знаючи всі виразки її, нічого доброго не чекав. І тому і по тому - «міст» для Заходу до сокровенної духовної традиції Індії, раніше лише частково відкритої тими, хто писав про Індію до нього. В його особі цей міст був побудований у повній мірі. І понад всім - повністю реалізована людина, що жила у єдності зі звучанням власних слів і ніколи не «проповідувала» Істину, а являла її собою самою сутністю свого життя.
Життям зветься пробудження душі й усвідомлення обмежень, намагання випростатися й досягнути самої себе. Успіх у цій боротьбі називається еволюцією. Остаточний тріумф, коли усе рабство зникає, називається спасінням, нірваною, свободою. Усе у всесвіті змагається за волю. Коли я обмежений природою, ім'ям і формою, часом, простором, і причинністю, я не знаю справжнього себе. Але навіть у цих путах моє Я не втрачене цілковито. Я повстаю проти пут; одне за одним вони рвуться, і я стаю свідомим своєї природженої величі. Потім приходить цілковите звільнення. Я досягнув найчистішого та найповнішого усвідомлення самого себе – я знаю, що я – безкінечний дух, володар природи, а не її раб. Понад усі диференціації та комбінації, понад простір, час і причинність – Я є тим, чим Я є.
(8:249)

Ці слова Свамі для мене є самою сутністю його життя. Повстанець проти будь-яких меж зовнішньої природи, натхненний співець духовної Свободи, що зірвав покривало з незрозумілого для зовнішнього спостерігача індуського «багатобожжя», показавши його внутрішню сутність: Ліла, Божественна Гра, яка знищує і створює богів, всередині залишаючись одним і тим самим об’явленням глибинної та неподільної Єдності, Абсолюту, що понад Час, Простір та Причинність, Бога, «якого не бачив ніхто та ніколи». Водночас людина, що зустрічалась з визначними людьми Заходу, такими, як Нікола Тесла і шукала можливості донести до них частину сокровенних знань своєї країни для того, щоби був ще один камінь принесений на алтар побудови Храму Істини, єдиного для всіх рас, часів та цивілізацій. Людина, життя якої надихнуло Ромена Ролана на трилогію про її та її великого вчителя Рамакрішни життя: «Життя Рамакрішни, Життя Вівекананди та Всесвітнє Євангеліє Вівекананди». Разом з Теслю він говорив про електрику як живу силу, а зовсім не механічний рух мертвих частинок речовини, на Всесвітньому Конгресі всіх релігій розповідав про духовне провозвістя власної країни, яке взявся донести до людей, присвятивши тому своє життя.
Веданта каже, що безмежність – це наша правдива природа; вона ніколи не зникне, вона існує вічно. Але ми обмежуємо себе своєю кармою, що, подібно до ланцюга довкола нашої шиї, втягує нас у ці обмеження. Порвіть цей ланцюг і будьте вільними. Покладіть закон попід ноги. Не існує закону у людській природі, не існує й долі, фатуму. Який може бути закон у безмежності? Свобода – це її пароль. Свобода – це її природа, її сяйво. Будьте вільним, і, по тому, майте стільки персоналій, скільки вам забагнеться. Після цього ми граємо, неначе актор, що виходить на сцену і грає роль жебрака. Порівняйте його зі справжнім жебраком, що ходить вулицями. Сцена, можливо, в обох випадках однакова, слова, можливо, ті самі, але ж яка відмінність! Один насолоджується своїм жебрацтвом, тоді як інший страждає від нього. І що створює цю відмінність? Один вільний, а інший ув'язнений. Актор знає, що його жебрацтво несправжнє, що він узяв його для п'єси, тоді як справжній жебрак думає про нього, як про свій занадто звичайний стан, який він, бажаючи чи ні, має нести ціле життя. Це закон. Доти, доки ми не знаємо свого справжнього Я, ми жебраки, якими бовтає й закріпачує кожна сила у природі; ми на цілий світ волаємо про допомогу, але ніколи її не отримуємо; ми волаємо до уявних істот і допомога ніколи не приходить. Але ми все ще сподіваємося на допомогу, і так у плачі, воланні і сподіваннях проходить те саме життя, і та ж п'єса повторюється знову й знову.
(2:323 – 24)

Християнському світу, який у більшості забув сутність власної релігії та лишив від неї лише мертві догми та лушпиння ритуалів, він казав:
Якби на своєму шляху я зустрів Христа то кров’ю свого серця омив би йому ноги. Однак ви – якщо ви так любити свого Вчителя та його Вчення, чого ви ні в чому Його не наслідуєте?

На весь світ було ним сказано про необхідність приходу нового етапу, часу духовного синтезу, у якому догми, ритуали та розбрат поміж різними духовними течіями повинні бути замінені живою реалізацією сутності всіх духовних шляхів: оживленням Внутрішньої Людини та виходом поза межі своїх обмежених, егоїстичних особистостей на простір духовного Космосу, буттям живого Духу понад всі обмеження місця, простору та часу.
Релігія не полягає у доктринах і догмах. Це не прочитане вами, не догмати, у важливість яких ви повірили, але те, що ви насправді здійснили. "Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать" – так, у цьому житті. Це і є спасіння. Дехто вчить, ніби воно може бути досягнутим повторенням слів. Але жоден великий Учитель не вчив необхідності цих зовнішніх форм для спасіння. Енергія досягнення всередині нас самих. Ми живемо й рухаємось у Богові. Доктрини і секти хоч і мають свою партію в оркестрі, але вони минущі, вони для дітей. Книжки ніколи не створювали релігії, але релігії створювали книжки. Ми повинні про це пам'ятати. Жодна книга ніколи не створила Бога, але це Бог надихнув на написання усіх цих величних книжок. І жодна книга ніколи не створила душі. Ми маємо назавжди запам'ятати це. Здійсненням кожної релігії є проявлення Бога у душі. Це – єдина всесвітня релігія. Якщо є одна спільна істина у всіх релігіях, то я назву Ії Богопроявленням. Ідеали й методи можуть різнитись, але це – центральна точка.
(1:324 – 25)

Тепер стосовно вас, які думають, ніби розуміють істину, і божественність, і Бога тільки в одному Пророкові світу і ніде інде: звичайно, я зробив висновок, що ви не розумієте божественності ніде; ви просто засвоїли слова й ототожнюєте себе з одною сектою, як ніби були, наприклад, у політичній партії; але ж це взагалі не релігія. У світові багато нерозумних, котрі з огляду на те, що їхній батько відкопав солону воду, зневажають прекрасну і солодку, хоча б вона й була поруч. Сьогодні мій невеличкий досвід підказує мені, що за всю ту диявольщину, якою дорікають релігії, релігія взагалі не несе відповідальності; жодна релігія ніколи не знищувала людей, жодна релігія ніколи не палила відьом і не робила нічого іншого в цьому роді. Так що ж спонукало людей до такого? Політика, але ніколи релігія; і якщо ця політика привласнює ім'я релігії, то хто в цьому винний? Отже, хто б не ставав і казав: "Мій пророк – єдино істинний", він помиляється, він не знає й азів релігії. Релігія – це не розмова, не теорія і не інтелектуальне погодження. Це – реалізація у таїні наших сердець; це – дотик до Бога; це відчуття, усвідомлення того, що я є духом, спорідненим зі Всесвітнім Духом і всіма його Великими проявами.
(4:125 – 26)

Ось послання Шрі Рамакрішни сучасному світові: "Не дбайте про доктрини, не дбайте про догми, чи секти, чи церкви, чи храми; вони мало важать порівняно з духовністю – сутністю людського існування, і чим більше вона проявлена в людині, тим сильніша людина на добро. По-перше, закарбуйте це, здобудьте це, і не критикуйте нікого, бо всі доктрини і креда мають у собі щось добре. Покажіть своїми життями, що релігія не означає слів, чи імен, чи сект, але духовну реалізацію. Лише відчуття дає розуміння. Лише ті, хто проявив духовність, спроможні передати її іншим, спроможні бути великими вчителями людства. Лише вони є силами Світла".
(4:187)

20 століття як жодне інше характеризувалось навалою натовпів живих мерців, що не бажали бачити абсолютно нічого далі своєї убогої, нікчемної очевидності, які яро заперечували все, що хоч якось було би пов’язаним із життям Духу, які весь сенс свого існування бачили лише у догоджанні тим чи іншим формам своїх жадібних минущих бажань та мрій. Такі світочі Духу, як Свамі, прийшли для того щоби дати яру антитезу цьому негідному шкряботінню живих мерців, що кинуло планету у жахіття світових війн та сотні мільйонів жертв, поставивши її у цілому на межу знищення. Це ж означало закладання основ нового циклу Духовної Культури, що йде на зміну Чорній Епосі, як індуська традиція називає останні декілька тисячоліть розвитку людства. Той, хто хоче зрозуміти ці основи і долучитись до того майбутнього, яке вони собою віщують, не може пройти повз це величне життя та його духовні плоди.
У центрі глибочини страждань і деградації, Душа посилає промінь світла, і людина прокидається, і виявляє, що те, що є насправді її, вона ніколи не втрачає. За жодних обставин ми не можемо втратити те, що насправді наше. Хто може втратити своє існування? Хто може втратити своє вище буття? Якщо я добрий, то я перш за все є буттям, а потім починаю забарвлюватись ознаками добра. Якщо я злий, то я перш за все є буттям, а потім починаю зафарбовуватись ознаками зла. Це буття є першим, останнім і постійним; воно ніколи не втрачається, а присутнє завжди. Тому в цьому полягає надія кожного. Ніхто не може вмерти; ніхто не може деградувати назавжди. Життя – це майдан для гри, якою б великою не була гра. Яких би ударів ми не зазнавали, як сильно би нас не били, Душа є отут, з нами, і ніколи не може бути пораненою. Ми є цим Безкінечним.
(2:402)

Я піду у мусульманську мечеть, я зайду у християнську церкву і стану на коліна перед розп'яттям; я відвідаю буддійський храм, де знайду притулок у Будді і його законі. Я піду у ліс і сяду в медитації поруч з індусом, який намагається побачити світло, що осяває серце кожного. І не тільки зроблю це все, але збережу своє серце відкритим для того, що прийде у майбутньому. Чи книгу Бога закінчено? Чи, все ж, незупинне об'явлення триває?
(2:374)

Цілий всесвіт – єдине буття. Не існує нічого, окрім цього одного. Поза всіма відмінностями, ми всі йдемо до Нього. Родина у рід, рід в етноси, етноси у нації, нації у людство – як багато воль зливається в Єдине! Уся наука, усе знання – це здійснення цієї єдності.
(8:138)

Зараз як ніколи ми потребуємо усвідомлення та здійснення цієї сокровенної єдності всіх рас, народів та людей. Не існує сенсу у людському існуванні, якщо воно захоплене само- та інших людей поїданням, якщо людина знаходиться усередині в’язниці зі своїх пристрастів та упереджень, всім і кожному намагаючись нав’язати ці пристрасті та упередження як єдино правильний та можливий життєвий ідеал. Тож цей переклад створений для всіх, хто бажає доторкнутись до душі великої Індії та свого власного внутрішнього Духовного Я. Можливо для когось ця книжка стане початком безкінечної дороги у Велике Невідоме духовного Космосу, дороги без кінця, дороги серця, дороги невичерпних можливостей та чудес. Тож, у добру путь всім путникам. І хай думка та серце великого Свамі допоможуть вам на ваших шляхах.
Підвалинами усього невігластва й матір’ю усієї самості є те, що ми, безсмертний, завжди чистий, досконалий Дух, мислимо себе маленькими особами, маленькими тілами. Тільки-но я мислю себе маленьким тілом, я прагну охоронити, захистити його, прикрасити за рахунок інших тіл; тому виникає поділ на "ви" і "я". Тільки-но приходить ця ідея поділу, вона відхиляє браму всім розчаруванням та спричиняє усяке горе…
….У поклонінні Богові ми завжди поклоняємося нашому власному потаємному “Я”. Найгірша брехня, яку ви коли-небудь промовляли собі, полягає у думці, ніби ви народжені грішниками або зіпсутими людьми.…В реальності, поза всіма явищами, всі істоти рівні.
……….
Де би ви не були, – це точка, від якої можна вирушити до центру.

ОМ РАМ.

Надежда Лебедева
Сообщений: 9776
Зарегистрирован: 08 янв 2016, 08:23

Re: Передмова до перекладу збірника цитат Свамі Вівекананди “Living at the Source”.

Сообщение Надежда Лебедева » 05 апр 2017, 12:51

Большой труд! Спасибо, Олекс! На годы вперед будет людям служить.


Вернуться в «Творчество участников Форума»

Кто сейчас на форуме

Количество пользователей, которые сейчас просматривают этот форум: нет зарегистрированных пользователей и 7 гостей